вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
ЕКСПОНАТ ТИЖНЯ!
ЕКСПОНАТ ТИЖНЯ!
ЕКСПОНАТ ТИЖНЯ!
12 жовтня 2015, 15:36

В межах проекту "ЕКСПОНАТ ТИЖНЯ" музей презентує перлини колекції, твори відомих вітчизняних та зарубіжних майстрів. Цього тижня представляємо полотно

Г.І. Семирадського 
«Ісаврійські пірати, що продають свою здобич»

 

Семирадський Генріх Іполитович (1843-1902) – один з найяскравіших і найталановитіших представників академічного мистецтва, широко відомий як автор ефектних декоративних полотен, присвячених античному світові. Народився в містечку Новобілгороді (нині – Печеніги) на Харківщині у сім'ї вихідця з Польщі, офіцера драгунського полку царської армії. У Харкові родина Семирадських прожила біля двадцяти років, впродовж яких художник отримав освіту спочатку у третій чоловічій гімназії, де навчався у Д.І. Безперчого, а згодом закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Харківського університету. З 1864 по 1871 рр. отримував освіту в Петербурзькій Академії мистецтв.  Переважно жив у Римі, зберігаючи зв'язок із Росією та Польщею. Академік (з 1873), професор (з 1877), член ради (з 1889), дійсний член (з 1893) Академії мистецтв.

Ісаврійські пірати, що продають свою здобич (1880)
Полотно, олія. 180 х 324

Полотно, написане художником у Римі 1880 року, належить до періоду розквіту творчості митця. Тоді ж картину було показано на виставці у Мельбурні (Австралія), де вона отримала золоту медаль. Як і більшість творів Семирадського, ця робота є багатофігурною композицією. На ній зображено морських розбійників – піратів, які продають у печері свою здобич (у деяких виданнях картина має назву “Печера піратів”). Частково конкретизовано місце дії – Ісаврія. Так називалася гірська місцевість у Малій Азії, у першому столітті до нашої ери завойована Римом і перетворена на римську провінцію.

Сюжетна лінія розкривається через виразно-живописні групи: молода жінка та літній чоловік сидять у човні – вони вже стали власністю купця-работоргівця; оголена дівчина, яку виставлено на продаж, – її принадність самозадоволено демонструє командир загону морських розбійників. Решта учасників цієї, як видно із реакції інших піратів, досить звичної для них події, виконують роль своєрідних статистів, байдуже спостерігаючи за нею.

Майстерно виписаний художником матеріальний світ речей, що наповнюють композицію, вражає: м’яке хутро, дорогі тканини, старовинна бронза, килими. Картина немов своєрідний етнографічний музей народів Малої Азії, Близького Сходу, Єгипту або антикварний магазин. На борту човна справа – стилізоване зображення коника – гіппокампа, який традиційно за часів античності зображувався як візничий колісниці Нептуна. Ніс цього ж човна увінчано божком малоазійського культу. Серед награбованих речей бачимо і статуетку давньоєгипетського фараона, і побутові речі, орнаментовані шумерськими узорами. Еклектичним є і одяг персонажів – короткі римські туніки та шоломи, дещо екзотичний “убір” напівоголених розбійників, барвисто декоровані хітони та накидки рабів. Сучасні мистецтвознавці пропонують за жанровими ознаками називати такі полотна історико-археологічними.

На відміну від інших творів Семирадського, щедро напоєних сонцем італійського Півдня, в яких використовується пленерна практика, ця робота вирізняється більш темним загальним колоритом. Дія відбувається у композиційно замкненому просторі печери з умовним освітленням, але художник віддає данину і природному освітленню – його камертоном сприймається невеликий отвір назовні, крізь який видно блискуче написаний клаптик неба з вершинами гір, що голубіють удалині, та щоглами вітрильника. Він майстерно поєднує передачу світлоповітряного простору тьмяно освітленої печери з чітким об’ємно-просторовим моделюванням постатей.

Експонована в музеї картина «Ісаврійські пірати, що продають свою здобич» далека від навколишньої дійсності і національної історії, але її напівфантастичний сюжет і сьогодні викликає жвавий інтерес глядача. Композиція далека від академічних канонів, відчутні власні пошуки у вирішенні складних живописних задач, до яких художник завжди ставився з високою відповідальністю. Полотно виконано з блискучою професійною майстерністю, яка уславила Генріха Семирадського серед сучасників. Не даремно право називати художника своєю національною гордістю оспорюють нині кілька країн: Польща, Україна, Росія та Італія.

Завітавши до музею, Ви зможете замовити мініекскурсію (20 хвилин), присвячену обраному шедевру з музейної колекції.