вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
ЕКСПОНАТ ТИЖНЯ!!!
ЕКСПОНАТ ТИЖНЯ!!!
ЕКСПОНАТ ТИЖНЯ!!!
06 липня 2015, 09:44

В межах проекту "ЕКСПОНАТ ТИЖНЯ" музей презентує перлини колекції, твори відомих вітчизняних та зарубіжних майстрів. Цього тижня представляємо полотно

 "Портрет осадчого Харка"

Завітавши до музею, Ви зможете замовити мініекскурсію (20 хвилин), присвячену обраному шедевру з музейної колекції.

НЕВІДОМИЙ ХУДОЖНИК XVIII століття

 Портрет осадчого Харка

Полотно, олія. 76,5х54,5

 У колекції музею представлено українські портрети ХУІІІ століття, де відчутно посилення світського реалістичного начала і широке проникнення засобів образотворчого фольклору, де ідеалом портретних зображень стає період існування козацько-старшинської автономії. Портрет розвивався у щільній взаємодії з іконописом, про що свідчить певна архаїзація стилю.

Виразно виявляються ці тенденції у “Портреті осадчого Харка” (XVIII століття) невідомого українського майстра. В статичній фронтальній поставі фігури, її формах – відлуння іконописних прийомів, деталі одягу виявляють офіційний статус. Обличчя Харка нагадує образ козака-бандуриста – улюбленого героя українського фольклору і народного малярства. Його зображення у ХУІІ-ХУІІІ століттях набуло особливої популярності  особливо на Лівобережжі та Київщині. Округле обличчя Харка з правильними дугами брів і прямим носом дуже близько до зображення козака-бандуриста. Художник намагається з допомогою світлотіні надати відчуття об’ємності постаті осадчого.

«Портрет осадчого Харка» цікавий тим, що ім'я зображеного пов'язане з легендою про заснування Харкова, походженням назви міста. Згідно легенди, “осадчий” у перекладі зі староукраїнської мови означає “першопоселенець”. У нашому портреті це слово має характер своєрідного титулу – проводир партії переселенців, ватажок або отаман. До цього часу невідомо, чи існувала конкретно ця особа – осадчий Харитон або ж Харко, засновник нашого міста. Навіть якщо реальний Харко і існував коли-небудь, то за сто років до створення портрету, адже напис про Слобідсько-українську губернію, яку було засновано 1765 року, свідчить, що портрет не писали з натури. Очевидно, що це полотно із рисами вже згадуваного нами архаїчного стилю, бажанням надати ретроспективного звучання  “під старовину”, мало офіційного замовника, можливо, в особі тодішніх батьків міста.