вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ!!!
ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ!!!
ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ!!!
02 листопада 2015, 10:47

У межах проекту "ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ" музей презентує перлини колекції, твори відомих вітчизняних та зарубіжних майстрів. У листопаді представляємо полотно

А. Лосенко "АВЕЛЬ"

 

У другій половині ХУІІІ століття руйнування соціально-економічної структури Гетьманщини змусило багатьох представників української культури шукати можливості щодо реалізації свого науково-творчого потенціалу в Москві і Петербурзі. Талановиті юнаки з українських земель були в складі вихованців петербурзької Академії мистецтв. Серед перших випускників цього художнього заклад – Антон Павлович Лосенко (1737−1773), згодом перший російський академік історичного живопису, професор, директор Академії мистецтв.

         Лосенко народився в Глухові, де на той час діяли засновані ще за гетьманських часів учбові заклади. В одному з них – єдиній на теренах Російської імперії співочій школі, навчався майбутній художник. Він приїхав до Петербургу у складі придворної капели. В шістнадцять років (1753) хлопця, що «спав з голосу» (тобто через мутацію − пов’язану з віком зміну голосу), віддали навчатися живопису до кріпацького живописця графа П. Шереметьєва портретиста І. Аргунова, а 1758 року Лосенка зараховано до Академії мистецтв. Вдосконалював майстерність спочатку в Парижі у майстерні Ж. Рету (1760−1762), вивчав античне мистецтво і копіював твори Рафаеля в Італії (1766−1769). В Європі написав картини: «Чудесний лов риби» (1762), «Зевс і Фетида» (1769), які засвідчили появу в російському мистецтві значного майстра. 1770 року, після повернення до Санкт-Петербурга, створив велику картину на тему давньоруської історії − «Володимир і Рогніда», за яку отримав звання академіка історичного живопису. Офіційне визнання цього твору стало знаковою подією в подальшій історії російського класицизму: сюжет із вітчизняної історії в ієрархії жанру відтепер став на один щабель з античним і біблійним. Лосенко був не тільки видатним історичним живописцем, а й блискучим рисувальником. З його ім’ям пов’язані кращі досягнення в портретному жанрі XVIII ст. портрети його сучасників − діячів російської культури: президента Академії мистецтв графа І. Шувалова, поета О. Сумарокова та сповнений теплої одухотвореності образ актора Ф. Волкова. Лосенко створив перший в Російській імперії посібник з художньої анатомії під назвою «Изъяснение краткой пропорции человека, основанной на достоверном исследовании разных пропорций древних статуй, старанием Императорской Академии художеств профессора живописи господина Лосенка для пользы юношества, упражняющегося в рисовании, изданное». Педагогічна діяльність А. Лосенка, а також його підручник, яким користувалися до середини ХІХ ст., істотно вплинули на розвиток художньої освіти в Російській імперії.

         Полотно «Авель» − одна з парних картин («Каїн» знаходиться у колекції Державного Російського музею), написаних А. Лосенком 1768 року в Італії.

         «Каїн і Авель» − відома біблійна легенда. Після вигнання з раю у Адама і Єви почали народжуватися діти. Першого сина вони назвали Каїном, а другого Авелем. Каїн обробляв землю,  Авель пас отари. Обидва брати приносили жертву Богу: Каїн – плоди землі, а Авель – приплід від первородних своєї отари. Авель був добрим і лагідним, він приносив жертву від чистого серця, з любов`ю і вірою в обітованого Спасителя, з молитвою про помилування і надією на милість Божу. Каїн за натурою був злим і жорстоким, він приносив жертву тільки з необхідності, за звичаєм, без любові і страху Божого. Бог прийняв жертву Авеля, а Каїна – ні. Після цього Каїн став заздрити своєму братові, покликав Авеля в поле і вбив його.

         Ідея морального порядку в творі відповідає класицистичним принципам вибору і трактування теми, яку розкрито двома композиціями. Парне полотно «Каїн» знаходиться у колекції Державного Російського музею (Санкт-Петербург, Росія).

         В штудії оголеного натурника Лосенко демонструє високий професійний вишкіл, досконале знання анатомії. Твір «Авель» слід віднести до невеликої групи робіт, в яких майстер розробляв проблему оголеного тіла. Важко знайти в російському мистецтві художника, який би з такою любов'ю, з таким благоговінням вивчав і малював людське тіло. Треба віддати належне художнику – людське тіло він писав живо, сильно і виразно.

         Діагональ композиції підкреслює динаміку руху бездоганно змодельованого світлотінню чоловічого тіла. Хоча його форми «виправлено» відповідно до ідеальних пропорцій скульптурних зразків античної класики, уважне око художника відзначає деформовану стопу ноги, кисть руки, що засмаглістю відрізняється від загального тону, інкарната – кольору оголеного тіла натурщика.

         Червоний колір драпіровки домінує в колористичному ладі твору та підсилює відчуття драматизму сцени. Обличчя спотворене гримасою болю. Фізичне страждання підкреслює виразний красномовний, але дещо театралізований жест.

         Тіло Авеля змодельоване кількома шарами лесіровочного письма, прийомами якого Лосенко володів досконало. Саме такий живописний прийом дав змогу точно передати об’єми анатомічних форм.  Зображення подано відповідно законам лінійної перспективи, яка виявляє глибину простору. Художник використовує й прийоми повітряної перспективи, позбавляє зображення каменю чітких абрисів.

 Завітавши до музею, Ви зможете замовити мініекскурсію (20 хвилин), присвячену обраному шедевру з музейної колекції.