вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
Експонат місяця!
Експонат місяця!
Експонат місяця!
03 січня 2019, 13:00

У межах проекту «ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ» музей презентує перлини колекції, твори відомих вітчизняних та зарубіжних майстрів. У січні представляємо полотно Костянтина Пинєєва «Жанрова сцена»

Костянтин Пинєєв (1868 – 1922) з дитинства захоплено ставився до малювання. Закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури та Петербурзьку Академію мистецтв. Після закінчення Академії художник подорожує Німеччиною, Францією та Італією. Новітнє мистецтво Європи кінця ХІХ – поч. ХХ ст. не мало на мистця великого впливу. Він залишився відданим реалістичному живопису та демократичним ідеалам Товариства пересувних художніх виставок. Освоюючи та розвиваючи традиції побутової картини, К.Пинєєв особливу увагу приділив інтер’єру – жанру, що має свою історію. 

В колекції ХХМ знаходяться декілька інтер’єрів К.П.Пинєєва, які розкривають багатий потенціал живописця. Серед них на особливу увагу заслуговує картина «Жанрова сцена» (1911). В цій композиції підкреслено спорідненість двох видів мистецтва – живопису і музики.

Жанрова сцена. 1911
Полотно, олія. 63х80

На полотні зображено двох літніх музикантів в інтер’єрі достатньо великої світлої кімнати. Відлунням минулого добробуту сприймаються потертий килим, добротне піаніно з канделябрами, мармурова скульптура, картини на стіні, окремі предмети меблів вишуканих форм. Ці предметні подробиці надають твору дещо сумних відтінків. Артистичне минуле господаря оселі додатково розкриває натюрморт, що складається з циліндра, білих шалика та рукавичок, які неохайно-живописно кинуті на кришку інструмента. Чоловіки без метушні, неспішно, але з почуттям знання своєї справи налаштовують музичні інструменти і через деякий час кімната, поринаючи в чарівну атмосферу звуків, перетвориться на концертну залу. В очікуванні цього моменту все наче завмерло. Ще мить – і зникне сірість буденності, друзі, які віддані мистецтву музики, опиняться в іншому вимірі, у світі спогадів про минуле бурхливе життя артистів. Це відчуття підсилює промінець сонця, що прослизнув через незачинені двері і висвітлив купу нотних зошитів на підлозі.

Інтер’єр в картині сприймається рівноцінним героєм, нарівні з музикантами. В ньому відчутно і певне хвилювання, і знайдено момент народження творчого піднесення. Усі елементи і форми інтер’єру чітко опрацьовані, через колірні співвідношення гармонійно поєднуються один з одним. Видно, що меблі ретельно підібрані, а всі предмети знаходяться на своїх місцях. Живописна манера картини вирізняється характерними для вихованців Академії мистецтв прийомами письма з використанням тіньових лесіровок і достатньо пастозних мазків світла, що допомагають передати пластику природних форм. Відчутно постановочне опрацювання натури. Художник не уникає деталізації окремих предметів, майстерно передає фактуру матеріалів. Живість і безпосередність характерних поз музикантів свідчить про велику підготовчу роботу, яка передувала картині.