вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
Експонат місяця!
Експонат місяця!
Експонат місяця!
01 вересня 2018, 10:19

У межах проекту «ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ» музей презентує перлини колекції, твори відомих вітчизняних та зарубіжних майстрів. У вересні представляємо полотно Василя Тропініна «Портрет О.А.Щербініна»

Серед творів знаного російського художника Василя Тропініна, що представлено в музейній експозиції, на особливу увагу заслуговує портрет Олександра Андрійовича Щербініна. Від інших персон, які удостоїлись пензля видатного портретиста І пол. ХІХ століття, зображення Щербініна вирізняється витонченістю аристократичної зовнішності і потужною внутрішньою енергетикою, які відчув і блискуче передав майстер характерними для часу образотворчими прийомами. Портрет Щербініна слід віднести до рідкісних тропінінських творів, що написані в дусі романтизму – стильового напрямку, який займав головуючі позиції у європейському мистецтві. У Росії романтизм живився ідеями високої моральності, громадського обов’язку і патріотизму, що сформувались під час Вітчизняної війни 1812 року і 1825 були проголошені декабристами. Героїка і трагізм історичних подій знайшли відгук у літературі, музиці, живопису. Велику роль у визначенні нових ідеалів епохи на початку XIX століття відіграла творчість О.С.Пушкіна. Ознакою тематично-образної спорідненості різних видів мистецтва наразі став культурологічний термін «мистецтво пушкінської пори».

Романтична образотворчість розвивалась у протиборстві з академічними канонами і насамперед вирізняла портрети доблесних військових, які склали значну частину тогочасного російського образотворчого мистецтва. Портрет Олександра Щербініна саме з цієї групи творів. Зображення учасника Вітчизняної війни 1812 року художник підносить до рівня героя часу, підкреслюючи в образі і романтичний порив, «и дум высокое стремленье». Делікатні, трохи жорсткуваті риси обличчя, спрямований удалину погляд, горда постава виявляють непересічність особи. Внутрішній неспокій, натхненну схвильованість портретованого посилено контрастом освітленої, м’яко змодельованої голови і глибоких темних тонів динамічних складок плаща. Відповідний настрій підтримує програмно-напружений пейзажний фон: гілка з поодиноким листям, що тривожно б’ється під поривами вітру; світла смуга неба на обрії прорізає темну хмару.

Тропінін Василь Андрійович (1776-1857)
Портрет Олександра Андрійовича Щербініна. 1842

Особистість Олександра Щербініна цікава у багатьох відношеннях, хоча дещо і поступається харизмі свого молодшого брата, Михайла, образ якого увічнив Олександр Пушкін у поемі «Євгеній Онєгін» і якому присвятив поетичне послання «Житье тому, любезный друг, кто страстью глупою не болен…». Нащадок першого харківського губернатора Є.О.Щербініна (1728-1783), Олександр Андрійович (1790-1876), не зважаючи на молодість брав участь у воєнній кампанії 1812-1814 років. Служив, у тому числі і при квартиромейстерській канцелярії маршала Михайла Кутузова. Простежуються зв’язки Щербініних з родом Дениса Давидова. Легендарний герой був кузеном братів Щербініних по лінії батька. Війну Олександр Щербінін закінчив у чині капітана, «…получил все ордена, доступные обер-офицеру, золотую шпагу «за храбрость» і був зачислений у штат придворного відомства. Сучасники знали Щербініна як автора літературних записок про фронтове життя. Але його придворній кар’єрі завадило кілька нештатних ситуацій, що викликали немилість імператора і власне рішення йти у відставку. Відставка «честолюбивого при значительной доле тщеславния» царедворця у розквіті сил була рівноцінна громадянському самогубству. Віддалення від світського життя позначилось у характері Олександра Андрійовича замкненістю і відстороненістю. До речі, в портреті пензля Тропініна, де Шербініна зображено на п’ятому році відставки (йому на той час був 51 рік), ці риси очевидні. Вони не лише додають обличчю портретованого жовчності, але й дещо пояснюють надмірну, як для романтичного живопису, сухість письма. Останні роки Щербінін провів у родовому маєтку Бабаї (Харківської губ., тепер Харківський район), нагадуючи про себе підношеннями квітів з власних оранжерей до імператорського потягу, що проходив через Харків. Лише на сьомому десятку свого довгого віку Щербінін прийняв від нового імператора почесні обов’язки гофмейстера. «Несомненно, благодаря такту, способностям, необыкновенной добропорядочности, безукоризненной честности и передовым взглядам, Щербинин мог бы, вероятно, быть полезным государственным деятелем», – виказав своє припущення онук Щербініних, Ю.М.Щербачев, який зібрав і опублікував информацію про своїх дядьків у книзі «Приятели Пушкина Михаил Андреевич Щербинин и Петр Павлович Каверин» (Москва. Синодоидальная типография, 1913).

В художню колекцію Харкова портрет О.А.Щербініна роботи Василя Тропініна після кількох музейних реорганізацій потрапив 1934 року. Твір було передано з Харківського державного історичного музею.

Наталя Титаренко, мистецтвознавець