вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
Експонат місяця!
Експонат місяця!
Експонат місяця!
02 квітня 2018, 09:52

У межах проекту «ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ» музей презентує перлини колекції, твори відомих вітчизняних та зарубіжних майстрів. У квітні представляємо полотно Михайла Ткаченка «Весна»

Ткаченко Михайло Степанович народився 18 листопада 1860 р. у Харкові. Освіту здобував у другій Харківській гімназії та реальному училищі. Викладач малюнку у Харківському реальному училищі відомий український художник Дмитро Безперчий, помітивши у Михайла талант, переконав батьків спрямувати сина до Петербургу. Дев’ятнадцятирічним юнаком Ткаченко покинув рідне місто, щоб стати спочатку вільним слухачем Академії мистецтв, а через рік її студентом.

За час навчання Михайло отримав усі існуючі академічні нагороди, а 1887 року закінчив заклад з великою золотою медаллю, званням класного художника 1-го ступеня та правом пенсіонерської поїздки за кордон. 1888 року художник вперше приїхав до Парижа, і це місто назавжди змінило його життя. Навчання в Академії Кормона привело Ткаченка до нового розуміння завдань мистецтва, вивело його на передові позиції серед художників свого часу. Тут живопис майстра збагатився рисами імпресіонізму, символізму та модерну. На зустрічах Російського клубу – співтовариства російських художників у Франції, Ткаченко познайомився з Миколою Гриценком та його наставником Олексієм Боголюбовим – штатними живописцями Головного морського штабу Росії. Вони залучили Ткаченка до виконання замовлень найвищих осіб, що допомогло йому згодом зробити блискучу кар’єру придворного мариніста. Талант Михайла Ткаченка високо цінували при двох імператорських дворах – Олександра ІІІ та Миколи ІІ. З кінця 1880-х років він виконував замовлення Імператорського морського штабу, а з 1901 року Ткаченко займав пост Головного живописця Морського відомства Росії у Франції. Його роботи були дорогоцінними подарунками в російсько-французьких дипломатичних відносинах.

Працюючи у Франції, Михайло Ткаченко ніколи не забував про своє коріння, щоліта повертався за натхненням в Україну. Художник захоплювався живописними краєвидами Харківщини, Полтавщини, Сумщини, своєрідністю їх народної архітектури. В постійній експозиції ХХМ знаходиться живописний пейзаж пензля Ткаченка «Весна» – справжня перлина для істинних поціновувачів мистецтва. Вперше ця робота була представлена на виставці Паризького Салону в 1907 році і звернула на себе увагу французьких критиків. Закоханість художника у рідний край створила сповнену щирою теплотою почуттів живописну поему про весняне пробудження природи. Твір відзначається природністю, простотою мотиву і водночас складною композицією – вибрана незвична точка зору надає можливість охопити простір. В картині усе символізує прихід весни. ЇЇ подих відчутно в тонкій передачі прозорості повітря, рожевих сонячних променів, що зігрівають мальовничий куточок українського села. Подвір'я і пейзаж автор виписує без ідеалізації, з любов'ю. Життя людини знаходиться в єдиному ритмі з природою. Весь перший план полотна відданий зображенню дерев на вкритому зеленню пагорбі з чагарником у правому кутку. Малюнок високих, гнучких стовбурів з чітко окресленою тінню на землі силуетно-графічний. Молоді пагони, наливаючись життєвими соками, тягнуться до неба і сонця. Сплітаючись, вони створюють враження дивного мережева. Крізь нього проглядають бузкова далечінь горизонту, освітлені лагідним весняним сонцем типові українські хатини з білими вапняними стінами під солом’яними стріхами. На дерев'яному паркані розвішано різнокольорову білизну, що вабить своєю яскравістю. Творчості М.С.Ткаченка притаманне захоплення палахкотливими барвами. Саме вони в уяві мистця асоціюються зі здоровим повнокровним світосприйняттям, яким жив український народ за будь-яких умов існування. Виняткової правдивості у передачі весняного стану природи в цьому полотні майстер досягає передусім колоритом. Художник моделює форму, насамперед, кольором, не вдаючись до світлотіні. В пейзажі Ткаченко вдало згармонізував тонкі і ніжні, з матовим відтінком, помаранчевий, жовтий, смарагдово-зелений, блакитний та ліловий кольори. Така підкреслена барвистість підсилила емоційне звучання картини. Свіжість палітри, пластичність в малюнку форм сільської архітектури в поєднанні з лінеарною манерою зображення дерев надали твору декоративного характеру, що стало даниною захоплення автором стилем модерн. 

Михайло Степанович Ткаченко (1860-1916)
Весна. 1907
Полотно, олія. 109,5 x 143,5