вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
Експонат місяця!
Експонат місяця!
Експонат місяця!
01 лютого 2018, 11:21

У межах проекту «ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ» музей презентує перлини колекції, твори відомих вітчизняних та зарубіжних майстрів. У лютому представляємо ікону «Трійця»

Сюжет «Трійці», один з найбільш поширених та розвинутих у християнській іконографії, будується на біблійному тексті: поява Бога у вигляді трьох янголів перед Авраамом та Саррою. Один з янголів повідомив про народження у Сарри сина Ісаака: «…І постав перед ним Господь у діброві Мамре, коли він сидів при вході до шатра, в пору спеки полудневої. Він підніс очі свої, глянув, і ось, три мужі стояли навпроти нього. Побачивши, він побіг їм назустріч від шатра, і вклонився до землі. І сказав: Господе! Я благаю тебе: Якщо я маю милість перед очима Твоїми, не пройди повз служника Твого. То нехай принесуть трохи води, я благаю вас, хай принесуть: Помиють ноги ваші; і спочиньте під оцим деревом. А я принесу хліба, щоб ви підживили серця ваші; потому підете, оскільки ви проходите мимо служника вашого. Вони сказали: Вчини так, як мовиш. І поспішив Авраам у шатро до Сарри, і сказав: Мерщій заміси три сати кращого борошна і зроби прісні хлібини. І побіг Авраам до череди і вибрав молоденьке й гарне телятко, і дав юнакові, і той поспішив упорати його. І взяв масла й молока, і телятко приготовлене, і поставив перед ними; а сам стояв біля них під деревом. І вони їли. І сказали йому: Де Сарра твоя? Він одказував: Тут, у шатрі. І сказав один із них: Я знову буду в тебе о цій же порі, і буде син у Сарри, дружини твоєї. А Сарра слухала біля входу до шатра, позаду в нього. Між тим, Авраам і Сарра були в літах похилих…».

Ікона «Трійця», що надійшла до музею з полтавського селища Баришівка у 1930-ті роки, належить пензлю майстра Слобожанської школи XVII ст.

Ікона «Трійця»
Невідомий майстер. XVII століття
Дерево, темпера

Руйнування середньовічних догматичних іконописних схем, їх переосмислення і трансформування відбувалося під впливом ідей гуманізму. У XVII ст. українське мистецтво опановує впливовий в Західній Європі стиль бароко, естетика якого цілком відповідала світосприйняттю людини того часу. В іконі «Трійця» найбільш яскраво виражено риси українського бароко часів його розквіту. Жанрове трактування відомого біблійного мотиву демонструє ідейні розбіжності з традиційним іконописним каноном. Автор сміливо використовує головні надбання барокового художнього мислення, далекого від аскетизму та мінімалізму. Краса навколишнього світу відверто захоплює іконописця. Дійство відбувається, відповідно біблійному тексту, на тлі пейзажу під мамврійським дубом з декоративно виписаним листям і жолудями. Надзвичайно пишно зображено шатро Авраама, перетворене іконописцем у палац з стилістичними ознаками європейського бароко: складним архітектурним планом будівлі, черепичними лускатими покрівлями, насиченим профілем антаблементу, рокайльним фронтоном, аркатурно-колончатим декором балконів, урочистим оздобленням вхідного порталу пальметою і канельованими колонами. Архітектура виглядає доволі реалістично завдяки використанню лінійної перспективи. Смисловий центр зміщено праворуч і урівноважено ліворуч палацом, постатями Сари та Авраама. Цей композиційний прийом надає сцені більшої природності, що характерно для бароко. В трактовці події, її дійових осіб майстер зближує земне та божественне. На зміну канонічно статичним споглядальним постатям старих ікон приходять барокові образи святих, що безпосередньо звертаються до емоційного світу глядача. В ликах Трійці читається зацікавлене спостереження за тим, що відбувається навколо. Іконописець милується красою янголів, наділяє їх етнічними українськими рисами, типаж постатей слов’янізується. Пластично прописано одяг янголів – хітони вільно спадають, підкреслюючи їхні силуети. Небожителі мають вигляд звичайних земних людей і поводяться цілком поземному. Багато спостережень із життя несуть у собі образи господарів. Персонажам надається психологічна характеристика. Догідливий Авраам з визначеними семітськими фізіономічними рисами, характерними для місцевого типу, вітає у шанобливому поклоні високих гостей, надміру цікава Сара виглядає з-за дверей, підслуховуючи розмову чоловіка з янголами. Автор послідовно іде за текстом Святого письма: «…А Сарра, слухаючи біля входу в шатро, позаду нього, у собі розсміялася, мовивши:чи мені, коли я зістарилася, мати таку втіху?». І на її обличчі ми дійсно бачимо посмішку. В іконі чимало подробиць тогочасного українського побуту. Стіл накрито скатертиною монастирського шитва з візерунками квіткового українського орнаменту – результат впливу народного мистецтва на сакральне малярство. Господарі пригощають янголів овочами, фруктами, вином. На столі зображено страви та прибори трапези.

Твір відзначається соковитістю барв, виразністю контрасту кольорів, декоративністю золоченого тла, вкритого пишним рослинним орнаментом. Лінії рисунка динамічні, чітко окреслені форми нагадують листя дуба, винограду, аканта, завитки стебел, «чаші» квітів. Око радіє насиченим червоному, синьому, зеленому та рожевому тонам. Зображення в іконі природи, архітектури та людей є певним втіленням ідеалу земної краси, наближеного до Бога світу, раю.

Ікону «Трійця» представлено в постійній експозиції Українське і російське мистецтво XVI - поч. XX ст.