вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ
ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ
ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ
08 лютого 2016, 15:20

У межах проекту "ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ" музей презентує перлини колекції, твори відомих вітчизняних та зарубіжних майстрів. У лютому представляємо полотно В. Сєрова "Ялини"

Значним явищем у російському образотворчому мистецтві є творчість Валентина Олександровича Сєрова (1865-1911).

 Валентин Сєров прожив усього 46 років, але три десятиліття його творчості стали надзвичайно яскравими сторінками історії російського живопису. Художник збагатив скарбницю європейського мистецтва, створивши галерею блискучих за манерою виконання, психологічно гострих, емоційних портретів.

Обдарованість В.Сєрова виявилася надзвичайно рано. Його дитячі малюнки отримали схвальні відгуки знаних майстрів образотворчого мистецтва І.Рєпіна і П.Чистякова, які бували в домі батька, відомого російського композитора і музичного критика. Сєрову завжди була притаманна  жага до прекрасного. Ще 20-річним юнаком він занотував у своєму щоденнику:  Я хочу отрадного.  За спогадами сучасників, Сєров був чоловіком середнього зросту, досить огрядним,  мовчазним, але людиною делікатною та приємною у спілкуванні. Художник створив понад двохсот портретів. Найкращі з них – портрети дружини та дітей, близьких друзів, художників І.Рєпіна, К.Коровіна, І.Левітана, письменника М.Лєскова, акторів Ф.Шаляпіна, М.Єрмолової , К.Станиславського та ін.

Етапною роботою, яка зробила  знаменитим двадцятидвохрічного В.Сєрова, став портрет Віри Мамонтової, доньки мецената Сави Мамонтова, відомий як «Дівчинка із персиками» (1887, ДТГ). Сам художник вважав цю роботу однією з найкращих у своїй творчій біографії.  Йому вдалося  «зупинити миттєвість», ту, що за словами Гете, прекрасна. У цій роботі  Сєров вперше для себе використовує  імпресіоністичні прийоми. Збагачена сонячним світлом палітра кольорів портрету, їх тендітна прозорість на полотні не поступається творам К.Моне,  Е.Дега, О. Ренуара – тим чарівникам пензля, які надавали глядачеві змогу через споглядання картин відчути красу повсякденного життя.  Легкість і безпосередність сприйняття живописних творів досягалась художником завдяки кропіткій роботі,  адже  Валентин Олександрович  проводив за написанням деяких портретів до 90 сеансів.  

У експозиції Харківського художнього музею представлено дві живописні роботи Валентина Сєрова. Одна з них, «Портрет Волконської» (1903?), у 20-х рр. ХХ ст.  зберігалася у колекції Сумського художньо-історичного музею, до якої потрапила з приватної збірки київського колекціонера Оскара Гансена. У середині 30-х років минулого століття картину було передано із Сум до Харківського художнього музею. Портрет молодої вишуканої пані виконано художником  в улюбленій колористичній гаммі із домінуванням перлинно-сірих тонів.

Друга робота, представлена в музейній експозиції,  –  пейзаж «Ялини» (1890). Цей твір експонувався на 2-й виставці журналу «Світ мистецтва» (1900, СПб.) та посмертній виставці художника (1914). У творчій спадщині Сєрова небагато пейзажів, художник писав їх переважно «для себе». Зазвичай він зображував улюблені куточки маєтків Абрамцево, Домотканово, невеличкого містечка Іно, де знаходилася дача художника. Майстер віддавав перевагу скромним, без зайвих ефектів, природним мотивам,  на  основі яких народжувались сповнені поезії живописні твори.

Пейзаж «Ялини»  вертикального формату, і  у цьому є певна новація, адже, як правило, художники-пейзажисти полюбляли горизонтальну форму полотна. Зображення ялин зміщено ліворуч, їх величні пірамідальні форми виявляють асиметричність композиції, яка врівноважується обрезклою хмарою, що заповнює майже весь простір неба. Пейзажу «Ялини» властива природна невимушеність випадкового погляду, з тим, спосіб  врівноваженості планів виявляє сталий класицистичний прийом. У цій роботі Сєров близький до імпресіоністів з їхнім утвердженням значущості одномоментності,   намаганням  перевтілити за допомогою художньої фантазії і фарб буденний мотив у естетичний об’єкт.  Валентин Сєров – прекрасний рисувальник із бездоганним знанням і вмінням передачі тонкощів природних форм кущів, трав, дерев, тощо. Лінія силуету, за допомогою якої майстерно об’єднано дальній план картини, надає «Ялинам» декоративності. Окрім безумовного таланту рисувальника, Сєров – чудовий колорист. У «Ялинах» художник віртуозно долає певну одноманітність палітри зелених кольорів. Їх гармонійне поєднання із синіми відтінками неба створює емоційно насичений живописний простір. Особливої уваги заслуговує авторська манера виконання роботи. Легким торканням пензля Сєров позначає характерний рисунок ялинового гілля,  прописує прозорі тіні, трав’яний розмай лісової галявини в облямуванні пишної літньої рослинності. Фактурність фарбового шару на передньому плані виявляє матеріальність природних об’єктів, а легкий динамічний мазок у зображенні кущів другого плану надає картині легкої грайливості.

«Я всё-таки немного и пейзажист», - так скромно характеризував Валентин Олександрович Сєров свої живописні краєвиди. Але його твір «Ялини» з колекції Харківського художнього музею, безумовно, слід віднести до прекрасних зразків цього улюбленого для глядачів жанру живопису.