вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
Експонат місяця!
Експонат місяця!
Експонат місяця!
04 січня 2017, 10:03

У межах проекту «ЕКСПОНАТ МІСЯЦЯ» музей презентує перлини колекції, твори відомих вітчизняних та зарубіжних майстрів. У січні представляємо ікону «Спас»

 

«Спас»

XVI ст. Волинь 

Представлена в експозиції «Українське та російське мистецтво XVI - поч. ХХ ст.» ікона волинської школи «Спас» відноситься до іконографічного типу Спас Вседержитель або Пантократор (від грец. – всевладний, всесильний). Спас, тобто Спаситель, той, що прийшов на землю, щоб врятувати людство – це Ісус Христос. Спас Пантократор – це головний образ в іконографіі Христа, що представляє Його як Небесного Царя і Суддю. Часто Спаситель зображувався в зріст, сидячи на троні, але поширені були і погрудні зображення.

На волинській іконі Спас зображений у канонізованій позі. У лівій руці Христос тримає розгорнуте Євангеліє, пальці правиці складені у іменословний жест. Кожен палець при цьому зображує букву грецького алфавіту, що і складає монограму імені Ісуса Христа – IC ХС (вказівний палець витягнутий, що становить літеру I, середній злегка зігнутий і схожий на літеру C, великий палець схрещується з безіменним, символізуючи літеру X, мізинець піднятий і схожий на літеру C).

Ікона являє собою деісусну композицію. Деісус (від грец. – прохання, моління) – назва особливого роду ікони, на якій посередині зображений Спаситель, а поруч – Іоанн Хреститель і Богородиця Марія, які просять Господа помилувати грішний світ. Це важливий образ, він закликає людину, яка буде стояти перед цією іконою, молитися, бо тільки молитва рятує від минулих гріхів. Недарма деісусна композиції в іконостасі знаходиться над іншими іконами.

Спаситель одягнутий у хітон (сорочку) та гіматій (плащ), що є традиційним облаченням Ісуса. Декоративно виглядають геометризовані складки плаща, для написання якого майстер обрав блакитний відтінок. На правому плечі червоного хітону – золотий клав – нашивна прикраса у вигляді вертикальної смуги, що йде від плеча до нижнього краю одягу; клав з античних часів слугував відзнакою благородного походження.

Образ Христа на іконі з музейної колекції схожий на так званий «балканський тип». Його вирізняє ошатність: виразні очі з припухлими повіками, спрямований убік погляд, з’єднані на переніссі брови, витончений ніс, щільно зімкнені невеликі вуста. Лик подано м’яким переходом від світла до тіні, також нанесено традиційні білі «движки» – тонкі штрихи під очима, біля носа, на щоках, підборідді, шиї. Волосся укладено пишними кучерями, які сягають плечей. Бороду прописано тонкими пасмами, вона наче розчесана «по-мокрому».

Тло ікони золочене. Поля та німб вкриті гравійованим рослинним орнаментом у вигляді листя аканта. Великі стебла й листя по краю дошки утворюють витончене плетіння. Відбір мотивів для орнаменту був ретельним, оскільки в іконі все символічне. Так, акант – це трав'яниста рослина, що росте в Середземномор'ї, форма його листя, з кількома гострими кінцями, стала основою для стилізованого малюнка, який широко використовувався в античному мистецтві. Листки аканта асоціюються з невибагливістю і стійкістю цієї рослини і символізують непереможність і силу християнських переконань.

Ікона «Спас» поступила до музейної колекції міста Харкова з Волинського єпархіального давньосховища, в яке вона була передана з Дубенської Хрестовоздвиженської пустині (біля м. Ковель).