вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
Д.П.Овчаренко. Казка про царя Салтана
Д.П.Овчаренко. Казка про царя Салтана
Д.П.Овчаренко. Казка про царя Салтана
15 червня 2020, 20:23

«Мандри музейними фондами: театрально-декораційне мистецтво»

“КАЗКА ПРО ЦАРЯ САЛТАНА”. Опера М.Римського-Корсакова. 1949. ХДАТОБ ім. М.В.Лисенка.

 Ескізи декорацій. Пап., акв., гуаш.

 

Є люди, немов народжені для театру. Лише в театрі вони можуть відбутися як особистості, створюючи його, перебуваючи у нього на службі. До такого загону заангажованих належав відомий харківський художник театру заслужений діяч мистецтв УРСР Дмитро Павлович Овчаренко (1906-1976), чий внесок в оперно-балетну сценографію досить вагомий. Він мав своє творче обличчя, своє світовідчуття, свій почерк, свої улюблені засоби виразності. Його спектаклі вирізнялися простотою, забезпеченою досконалим знанням театральної специфіки й особливою інтуїцією, що допомагали майстрові виявити найголовніше — суть драматичного конфлікту. Кожне художнє рішення оформлених ним вистав, а їх налічується близько 80-ти, перетворювалося на своєрідний вид динамічного мистецтва, коли дія та оформлення об'єднані в єдине ціле.

Творча доля сценографа склалася щасливо — він знайшов свій театр — Харківський театр опери та балету ім. М.В.Лисенка. Саме тут в співдружності з режисерами М.Авахом, В.Скляренком, Ю.Івановим, балетмейстерами В.Литвиненко, Н.Данилової народжувалися цікаві сценічні рішення. Саме в цьому театрі до художника прийшло визнання.

I акт 

40,5х61

У 1949 році, в рік 150-річчя від дня народження О.С.Пушкіна, на сцені харківського театру була поставлена опера М.Римського-Корсакова «Казка про царя Салтана». Партитура композитора насичена інтонаціями й ритмами пісенної та танцювальної музики, в ній знайшла втілення безпосередня простота і чистота народного мистецтва, його невичерпний оптимізм. Саме народні мотиви стали основою декорацій і костюмів, створених Овчаренком для цієї вистави.

У цій постановці художник розкривається як майстер великої вигадки та винахідливості. Для об'єднання всіх картин опери він застосовує постійну декоративну рамку: на глибокому синьому тлі розміщено стилізоване зображення двох птахів з яскравим оперенням, доповнене орнаментикою. Такий же стилізований, вигадливо-казковий характер притаманний і самим декораціям, завдяки чому в рамку органічно вписуються хата, де прядуть «три дівиці під вікном», площа перед палацом Салтана, пустельний берег острова Буяна і казкове «Місто Леденець». Взявши за основу мотиви російського дерев'яного зодчества, митець надав усім архітектурним елементам незвичайний характер. Терема з химерними дахами й коники, хитромудрі вежі й башточки, колонки й лиштви, щедро прикрашені орнаментом — усе це малює фантастичний світ казки, гармонійно поєднуючись з музикою М.Римського-Корсакова.

Місто Леденець. II акт

40х61

Оформлення опери підкорює святковим блиском і радісною красою. Здається, весь потенціал дзвінкості, світла і яскравості, які можливо було витягти з палітри, майстер акумулював в цьому оформленні. Насиченість колориту, енергійність малюнка сприяли розкриттю багатства музичної тканини цієї опери. Художник вдається до навмисного розфарбування декорацій, використовуючи часом відкритий колір, що в цілому створює гучний мажорний колірний акорд.

Вистава вийшла чудова, все злилося воєдино — музика М.Римського-Корсакова, режисура В.Будневича та оформлення Д.Овчаренка, подарувавши глядачам справжнє свято класичного оперного мистецтва.