вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
Альбрехт Дюрер. Прогулянка
Альбрехт Дюрер. Прогулянка
Альбрехт Дюрер. Прогулянка
01 квітня 2020, 13:22

«Мандри музейними фондами: зарубіжна графіка»

З фондів відділу зарубіжного мистецтва Харківського художнього музею: гравюри Альбрехта Дюрера.

Графічна спадщина Альбрехта Дюрера значна. Популярність гравюр художника у XVI ст. була настільки величезна і вони користувалися таким попитом, що його майстерня випускала величезну кількість відбитків і за життя майстра і після його смерті 6 квітня 1528 року. В Харківському художньому музеї на сьогодні зберігається 12 творів великого германця. Значимість та цінність кожного відбитка з дюреровської дошки залежить від часу його виготовлення. При датуванні завжди враховується наявність подряпин, втрати, тріщини на дошці, а також вік та водяні знаки паперу. З огляду на сказане, ми можемо пишатися тим, що більша частина аркушів А. Дюрера з колекції нашого музею відноситься до другої половини XVI ст.

Нажаль гравюри не можуть постійно експонуватися. Їм шкодить сонячне випромінювання та штучне освітлення. Тому, поки що, пропонуємо роздивитися їх онлайн, а на початку 2021 р. сподіваємося запросити вас на виставку гравюр А. Дюрера до музею.

Майже 550 років тому в Нюрнберзі народився великий німецький художник, графік та теоретик мистецтва, блискучий майстер Ренесансу Альбрехт Дюрер (1471-1528). Значення його творчості для національної культури Німеччини виявилося настільки великим, що пору розквіту німецького Відродження часто називають «епохою Дюрера». Поєднавши ренесансні ідеї, засвоєні ним під час подорожей по Італії, з традиціями середньовіччя, Дюрер став родоначальником самобутнього мистецтва. Багатство фантазії, глибина творчої думки, талант та майстерність художника найповніше проявилися в царині гравюри, тому їй належить провідна роль у творчості митця, який здобув визнання та славу ще за життя. Сучасники цінували Дюрера перш за все як чудового художника, який зробив гравюру мистецтвом, спроможним змагатися з живописом. Він був першим німецьким майстром, який працював одночасно в двох видах гравюри – на дереві (ксилографія) та на міді (мідьорит). Більша частина робіт Альбрехта Дюрера зі збірки Харківського художнього музею була придбана В.Н. Каразіним у Санкт-Петербурзі 1804 року у відомого колекціонера Фрідріха Аделунга.

Різцева або «класична» гравюра на міді виникла в першій половині XV ст.. в майстернях ювелірів. Вона відрізнялася від ксилографії вищою художньою якістю. Ювеліри, перевіряючи зображення, нанесені на срібні або золоті пластини, робили відбитки на папері. Так виникла ідея тиражувати подібні зображення. З другої половини XV століття різцевою гравюрою стали займатися професіонали-художники. Вони привнесли до неї живописні завдання і зробили її самостійним видом мистецтва. Молодий Дюрер познайомився з технікою гравюри на міді в Кольмарі у братів Шонгауерів під час своєї першої подорожі Італією. Перші практичні кроки в мідьориті Дюрер робить в середині 90-х рр. XV ст. І у числі перших робіт «Прогулянка» – одна з тих прекрасних гравюр, які незмінно привертають до себе увагу поціновувачів мистецтва завдяки техніці виконання і загадковості сюжету.

Сюжет «Прогулянки», на перший погляд, простий: молода бюргерська пара в багатих шатах прогулюється за містом, на другому плані зображений сільський краєвид і дерево. Однак через дерево визирає Смерть з пісочним годинником над головою. Мабуть тому так замислені обличчя молодих людей. Особливого сенсу набуває і безрадісний пейзаж, що навіває безнадійну тугу, кущ трави з гострим та сухим листям безсило гнеться під вітром, і прямо-таки «булгаковське» засохле дерево, на якому «так і тягне повіситися». Все нагадує про тимчасовість буття. Селище вдалині, ніби відгороджене від молодої пари фігурою Смерті, вселяє гостре почуття самотності й відірваності від світу.

Молодість та багатство тільки підсилюють враження марності мирської суєти і нагадують грішним мешканцям землі слова Спасителя: «... кажу вам: легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти у Царство Небесне» (Мф. 19.24). Чи не ці слова дамокловим мечем висять над самовпевненими чепурунами? Так навіщо жестом кличе юнак свою супутницю з похмурим обличчям, якщо глузлива смерть невблаганно відраховує відпущений час? Хіба що за індульгенцією?!

«Прогулянка» – одна з численних робіт Альбрехта Дюрера, присвячених темі «Memento mori». Подібні гравюри були розраховані на вузьке коло освічених людей та поціновувачів мистецтва. Після карантину гравюра чекатиме на вас в експозиції, присвяченій 550-річчю з дня народження Альбрехта Дюрера, що запланована в музеї на початок 2021 року.

АЛЬБРЕХТ ДЮРЕР

ПРОГУЛЯНКА. 1498

Гравюра на міді

18,5 х 11,7 см