вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
Виставки - "У пошуках перлини"
"У пошуках перлини"
Початок: 27 квітня 2016, 16:00
Кiнець: 22 травня 2016, 17:40
Мiсце: Виставкова зала ХХМ
Тип: Виставки

Акварель, пастель, художнє фото Євгена Олексієнка

Євген Дмитрович Олексієнко  народився у Артемівську Донецької області 8 травня 1941 року. У 1965 р. закінчив Луганське художнє училище, де викладали Т.М. Капканець, Г.М. Хаджинов, В.М. Вайнреб. У 1973 р. закінчив ХХПІ (відділення дизайну), де навчався у О.В. Мартинця, В.П. Шаламова, В.М. Хованова. Доля розпорядилася таким чином, що художник пройшов досить тернистий шлях: був шахтарем, дизайнером, викладачем у середній школі і художньому інституті. Музично обдарований від природи, він несе в своє мистецтво щемну нотку розуміння неможливості пізнати все, доторкнутися до всього. Його поезія, як і пейзажі, дивує зрілим сприйняттям сьогодення. Якось у розмові він сказав: «Коли я бачу щось дивовижно-прекрасне у природі, я дякую Господу Богу за цю можливість бачити і відчувати.» Ця фраза цілком характеризує життєве кредо художника.

З дитинства й до сьогодення художник Євген Олексієнко перебуває у вічному пошуку прекрасних моментів, що походять від злиття стану природи та стану людського настрою, коли обидва ці стани звучать в унісон. Саме цей синтез сприяє появі його самих пронизливих та витончених пейзажів, незалежно від того, якою технікою керується автор – олівцем, пастеллю, аквареллю чи фотоапаратом.

Художника Олексієнка можливо впізнати за гнучкою лаконічною лінією ще в його ранніх роботах. Сьогодні, коли художник стоїть на порозі 75-річчя, талант живописця та композитора розкрився повною мірою. Аромат, смак та колір зосереджено у пейзажі та натюрморті, в жанрах, де панує чуттєвий зміст буття. Художник безкінечно експериментує з кольором та формою, інколи відходячи від точного слідування законам предметного живопису. Акварель, його улюблена техніка, іноді дає несподівані ефекти, коли він пише по вологій основі. Тому й з’являються в нього сповнені експресії фантастичні квіти та незвичні пейзажі, котрі цілком комфортно уживаються з впізнаними у своїй достовірності алеями в Ялті, вуличками Люботина чи Харкова. Він любить воду з її здатністю видозмінювати дійсність, заглиблюючи реальність у світ задзеркалля.

Безмежне  захоплення багатогранністю оточуючого світу не покидає майстра ні на мить. Йому зовсім не притаманно марнувати час на пошуки екзотичних красот. Кожна травинка нашої скромної лісостепової смуги може сперечатися з Космосом на рівних, якщо глядач спроможний побачити у ній Божий Дар. Євген Дмитрович вміє це бачити. Він, як Деміург, може пов’язати між собою матерії, які несуть в собі духовну наповненість.