вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
Виставки - "ЦЕХ ЖИВОПИСЦІВ"
"ЦЕХ ЖИВОПИСЦІВ"
Початок: 15 січня 2014, 16:00
Кiнець: 09 лютого 2014, 18:00
Мiсце: Харківський художній музей
Тип: Виставки

Виставка об'єднання художників "Цех живописців " (1926-1930).
Діяльність "Цеху" охоплює невеликий часовий період у розвитку вітчизняного образотворчого мистецтва першої третини ХХ століття , як і більшість мистецьких об'єднань , які народилися на поч. 1920-х років і закінчили своє існування на поч.1930-х. "Цех живописців" був заснований у Москві за ініціативою харків'янина, талановитого живописця, графіка і педагога О.В. Шевченка та його учнів Р.М. Барто , В.В. Каптерева, К.М. Суряєва. Об'єднання проголошувало пріоритет станкового мистецтва та свободу творчих шукань. Художники зверталися до сучасної тематики, часто використовуючи живописні прийоми різних течій європейського мистецтва ХІХ-ХХ століть.
Об'єднання постійно зазнавало критики за аполітичність і відхід від сучасної тематики. Критик В.М. Лобанов писав: "За наявності великого творчого різноманіття, всіх учасників "Цеху" внутрішньо зближує, крім їх особистої обдарованості , прагнення до чисто живописного вислову, в жертву якому "цехісти", без великих роздумів і коливань, приносять соціальну насиченість і тематичну спрямованість своїх робіт".
У експозиції музею представлені їх живописні та графічні твори з фондів Харківського худож-нього музею та із зібрання відомого харківського колекціонера І.Я. Лучковського .
Поряд з роботами, створеними цими художниками в 1920-1930-ті роки – часу інтенсивності роботи "Цеху живописців", експонуються живопис і графіка 1910-х та 1940-х років. У них також відбилися попередні пошуки "Цеху" і наступні, після його розпаду.
Зі спадщини А.В. Шевченка (1883-1948) на виставці представлені його ранні твори 1900-х ро-ків з колекції І.Я. Лучковського ( "У саду", "Моя бабуся", "У саду. Дві дівчини" – всі 1904 та ін.). Вони яскраво виявляють індивідуальність художника, лірико-споглядальний склад його натури і зближують його пошуки з об'єднанням "Блакитна троянда". Захоплення імпресіонізмом ще в паризький період знаходить відображення в роботі " Купальні " (1900-ті). Період шевченківської класики, вершина його ліризму – 1920-ті роки. Коли "лівими" художниками заперечувалося станкове мистецтво, Шевченко відстоював традиції високої живописної культури і орієнтувався на творчість П. Сезанна; до таких творів належить "Пейзаж з конем" (1927). Образи Шевченка 1930-х років вирізняються монументальністю і узагальненістю силуетів, співучістю ритмів, як наприклад, в "Натюрморті з лимоном" ( 1930 ) з колекції І.Я. Лучковського.
У роботах кінця 1930-1940-х років (на виставці вони представлені у більшості) Шевченко зна-ходить красу в буденному навколишньому житті. Автор зображує конкретні місця, улюблені їм мос-ковські околиці. Ці твори характеризуються тонкими тональними відносинами, майже музичним рит-мом. Турбота про красу і тяжіння до спокійної гармонії природного часто надають творам живописця класичного звучання .
Колекція робіт Р.М. Барто (1902-1974) – із зібрання І.Я. Лучковського – вельми точно характеризує його творче обличчя як художника-романтика і чудового імпровізатора.
В експозиції найбільш повно представлений портретний жанр, який займає, поряд з пейза-жем, провідне місце в його художній діяльності. Особливо Барто любив писати жіночі портрети. Їм притаманні поєднання конкретних рис моделі з національно-характерним, прагнення до створення узагальненого образу-типу. За артистизмом та красою виконання створені ним образи нагадують живописно-поетичні визнання.
У зібранні Харківського художнього музею зберігається більше десяти творів В.В. Каптерєва (1900-1981). В основному це пейзажні етюди 1930-х років, що створені в Криму та в Середній Азії. У них він постає чудовим художником-колористом, який вміє тонко передати своєрідність природи відвідуваних ним регіонів. В одній з рідкісних збережених робіт 30-х років "Поет і муза" художник у символічній формі передає крихкість і ніжність любові, її надихаючий початок. Зачарований екзотикою Сходу, Каптерєв створює монотипію "Середня Азія. Дівчина та юнак". Витонченість ліній, поблідлий колорит нагадують нам стародавні фрески і надають твору романтичного забарвлення.
К.М. Суряев (1900-1965) прийшов у мистецтво в епоху соціальних і культурних потрясінь 20-х років минулого сторіччя. Ранні графічні твори художника із зібрання музею відображають цей період і окреслюють основні мотиви і способи їх втілення в його творчості. Подібні образи, повні трагізму, самотності, відходу від життя у свій внутрішній світ, не знаходячи опори зовні, знайдуть подальше продовження в його живописних і графічних роботах.