вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
Виставки - «Квітуча земля» Марка Константинопольського
«Квітуча земля» Марка Константинопольського
«Квітуча земля» Марка Константинопольського
Початок: 21 червня 2018, 10:00
Кiнець: 10 січня 2019, 17:40
Мiсце: Виставкова зала ХХМ
Тип: Виставки

Художник і педагог народився 14 серпня 1948 р. у місті Харкові. В атмосфері творчості пройшли його дитячі та юнацькі роки. Батько, народний художник України Адольф Маркович Константинопольський, був автором великих монументальних полотен на теми Другої світової війни. Мати, Лідія Тарасівна, захоплювалася поезією та писала вірші. Марк пішов по стопах батька й вступив до Харківського державного художнього училища (1963-66), згодом продовжив навчання в Одеському художньому училищі ім. М.Б.Грекова (1966-68).

У 1960-70-і рр. в Харкові на авансцену виходить молоде покоління яскравих художників-графіків: В.Ненадо, В.Ігуменцев, О.Мартинець, В.Ленчин, В.Куликов та ін. Графіка заявила про себе як мистецтво новаторське, з великим кругом нових тем та ідей. Це залучило і Марка, - він вчиться на відділенні промграфіки Харківського художньо-промислового інституту (1972-77), де його педагогами за фахом були В.Новаковський, С.Павлов, М.Кам'яний, живопис викладав один із найстаріших харківських художників П.Супонін. За роки навчання Марк опанував увесь спектр професійної майстерності. Його графічні твори експонувалися на виставках, а дипломна робота була презентована на республіканській виставці у Києві.

Незважаючи на успіхи в галузі графіки, Марк все більш віддавав перевагу живопису, що відповідало ліричному складу його натури. Справжнє задоволення надавала робота на пленері, зустріч з природою породжувала сильні емоції й приплив творчої енергії. Звернення Марка до живопису схвалював і батько, який бачив у своєму синові художника-пейзажиста.

Вже перші роботи в цьому жанрі були відзначені камерністю, ліризмом, що стало визначальним у подальшій його творчості. На відміну від багатьох своїх однолітків, які шукали опору в мистецтві авангарду, Марк узяв орієнтир на спадщину класичного мистецтва. Він працює в рамках реалізму, традицій національної пейзажної школи. Йому була близька творчість харківських майстрів П.Левченка й С.Васильківського, а також приваблювали роботи І.Левітана, О.Саврасова, у західному мистецтві – імпресіоністи, Ван Гог, Поль Гоген та інші.Однак традиції не тяжіли жорстко над художником. Вони лише допомагали йому знайти свої кордони живописно-пластичних рішень. Постійна робота на природі у будь-який час року безумовно збагачувала палітру автора, щоразу немов підказуючи йому нові композиційні та колористичні рішення. На формування творчого кредо вплинуло і захоплення художниками-імпресіоністами, зокрема, їх принцип етюдного зображення, робота з кольором, з характером мазка. Як прийом, етюдність часто використовується в пейзажах Константинопольського, і багато його творів можна назвати картинами-етюдами. У них художник передав свіжість та яскравість вражень, насиченість мотиву кольором, світлом, повітрям.

На кожному етапі творчості виявляється ряд нових рис, проте в цілому для картин автора характерні ліричність та емоційність. Пензлю митця підвладне зображення всіх часів року. У кожній роботі відображені дорогоцінні для нього моменти  переживання побаченого і прагнення дати інше, картинне життя природи.

Перші полотна Константинопольського були відзначені тональним, тонко нюансованим колірним рішенням і споглядальним початком. Згодом в роботі художника відбуваються зміни: інтерес до передачі складних станів природи, збагачення палітри насиченим барвистим ладом, але завжди він дотримується законів природності.

Мотиви та композиції більшості творів підказані своєрідністю улюблених ним місць, наприклад, це Слобожанщина, степовий Крим, береги Чорного моря або Поволжя. Видовий ракурс, який обирає автор, різноманітний та конкретний. Просторові літні пейзажі відзначені врівноваженою композицією, розподілом їх на тональні зони, точним передаванням їх згасання вдалині. Природа в таких пейзажах сповнена величі й поетичності. Багато літніх пейзажів ріднить єдина колірна гармонія зеленкуватих тонів, що побудована на реальному співзвуччі фарб природи з її багатством відтінків і рефлексів. Мальовничість – невід'ємна риса більшості пейзажів Константинопольського, де все зображення перейнято рухом, барвистістю, яскравою виразністю. Цього ефекту художник досягає вільної манерою письма, передачею світлоповітряного середовища за допомогою світлої палітри, кольорових тіней.

Константинопольського приваблюють насамперед межові, мінливі стани природи – зимова відлига, з її вогким повітрям чи  зимові сутінки, що занурюють все в дрімотний стан. У цих пейзажах панує вишукана колірна гармонія з м'яким перетіканням сірувато-блакитного колориту, тонким поєднанням гри напівтонів. Живописний шар фарб з ніжними вібраціями відтінків сповнює мотив ліричним почуттям.Художника заворожує світ квітів, який концентрує красу і щедрість землі. Це знайшло втілення в жанрі натюрморту, зображенні весняної, вкритої білими суцвіттями яблуні, в важких гронах бузку, червоної розкоші канн. Якщо в літніх пейзажах часто панує зелень лісів і полів, порослих травою, то на картинах із зображенням квітів буяє царство фарб. У полотнах автора, настільки різноманітних за станом, настроєм і живописно-пластичним рішенням, є головна риса, за якою сумує сучасник, – традиційні людські цінності. Природа рідного краю – джерело вічної краси, натхнення, берегиня духовності людини, і про це говорить своїми творами Марк Константинопольський.

Зав. відділом сучасного мистецтва Пономарьова Л.Є.

Виставка працювала з 21.12.18 по 10.01.19