вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
Виставки - Англійська сатирична графіка кін.XVIII –поч. XIX ст.
Англійська сатирична графіка кін.XVIII –поч.  XIX ст.
Англійська сатирична графіка кін.XVIII –поч. XIX ст.
Початок: 01 червня 2015, 10:00
Кiнець: 06 вересня 2015, 18:00
Мiсце: Харківський художній музей
Тип: Виставки

з фондів музею

На виставці  представлено 70 графічних аркушів, що являються оперативним і дотепним відгуком художників на сучасні їм події, у тому числі і на зовнішньополітичні, в яких одну з центральних ролей грала Росія. Це карикатури на Суворова, Павла I, Катерину II,Олександра I, Миколу I, аркуші, присвячені Вітчизняній війні 1812  року  Росії з Французькою імперією Наполеона, кампаніям1813 та 1814  рр. Створені видатними майстрами цього жанру – Джеймсом Гілреєм, Ісааком  Крукшенком, Джорджем Крукшенком, Уільямом Ельмсом, Джоном Коузом, Уільямом Хітом, Чарльзом Уільямсом і ін. – ці сатиричні аркуші не піддавалися цензурі і з'являлися в найперші дні після того, як «цікаві» новини досягали берегів Туманного Альбіону. Карикатура була потужним політичним знаряддям країни: вона не просто смішила, вона зачіпала, дратувала, впливала на громадську думку.

Відсутність цензури і свобода друку в Англії створили сприятливіші умови для розвитку карикатури в порівнянні з континентальною Європою. Сатиричні листи виходили щодня, кожен тиражем від сотні до декількох тисяч екземплярів. Десятки крупних лондонських гравіювальних видавництв  працювали цілодобово, естампи експортувалися на континент, у тому числі і до Росії.Слід відзначити, що саме англійські карикатуристи кін. XVIII – поч.  XIX  ст., які значно вплинули на зарубіжних художників, зробили найбільший внесок у формування основних принципів і законів жанру політичної карикатури в сучасному його сенсі.

Як це зазвичай відбувалося з іноземними персонажами англійських карикатур, за кожним з них закріплювалися одна–дві незмінні характеристики, що переходили з аркуша в аркуш,–такі були закони жанру: герої карикатур мають легко впізнаватися, а колізії багатьох листів будувалися на заздалегідь відомих стереотипах. Так, головними рисами карикатурного образу Катерини ІІ стали невгамовна жадоба влади і настільки ж нестримна розпуста. В образі О.В. Суворова трепет перед непереможністю могутнього союзника змішувався з відразою до варварської жорстокості східного головоріза. Імператор Павло І зазвичай виставлявся у вигляді коронованого божевільного.

 Проте головним російським карикатурним персонажем був не монарх, і не полководець, а Російський ведмідь. З XVIII  ст. і аж до наших днів ведмідь залишається головним символом Росії в європейській, а з XX ст. – і в світовій карикатурі.Досить сказати, що починаючи з Катерини ІІ і до нині всі без винятку правителі Росії імператори, генсеки і президенти незмінно зображувалися у ведмедячому вигляді.

Сьогодні важко собі уявити те значення, яке мала карикатура в громадському житті Англії XVIII – поч. XIX ст. і ті надзвичайні цікавість та розголос, що виникали довкола кожного нового сатиричного аркуша. Англійська політична карикатура – яскраве явище європейського мистецтва, чудова риса національного характеру британців і унікальний історичний матеріал, що дозволяє поглянути на історію Європи XVIII – XIX ст. очима сучасників.