вул. Жон Мироносиць, 11 т/ф +38 057 706 33 94
Пн, Ср, Чт, Пт, Сб, Нд - 10:00 - 17:40 Вт - вихідний
Васильківський С.І.

1854-1917

Живописець-пейзажист, працював також в історичному жанрі. Народився у м.Ізюмі на Харківщині. Навчався у Д.Безперчого та малювальній школі М.Раєвської-Іванової у Харкові, згодом - у Петербурзькій Академії мистецтв (з 1876)  у М.Клодта, В.Орловського. 1885 року отримав велику золоту медаль і звання класного художника першого ступеню. Пенсіонер Академії мистецтв у Англії, Іспанії, Німеччині, Італії (1886-88). З 1888  жив і працював у Харкові, де і помер.

Важко назвати царину діяльності, де Васильківський не доклав би таланту, сил, організаторських здібностей. Він був справжнім майстром часу українського Відродження рубежу ХІХ-ХХ століть: виконав розписи будинку Полтавського губернського земства (1903-07), разом з М.Самокишем підготував і видав альбоми “З української старовини” (1900) та “Мотиви українського орнаменту” (1912). Організаторський талант майстра на ниві національного відродження виявився у створенні літературно-художнього гуртка з художньо-архітектурним відділом, з орієнтацією на український живопис та архітектуру.

Крім цього, Васильківський заповів місту майже половину своєї творчої спадщини - 1348 робіт, які призначалися для омріяного ним Музею Слобідської України, створеного 1926 року вже після смерті художника. І хоча значна частина їх загинула під час Великої Вітчизняної війни у окупованому Харкові, зібрання творів С.Васильківського, що зберігається нині у Харківському художньому музеї, є найбільшим в Україні. 

  • Вітряки. 1915 Вітряки. 1915 Полотно, олія. 24,3х32